Правила з української мови для підготовки до ЗНО
1.Фонетика
Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови. Милозвучність української мови створюється багатьма компонентами, вона потребує належної фонетичної організації. Милозвучність вимагає свідомого уникання незграбності в поєднанні звуків, послідовного й неухильного дотримання норм правильної вимови.
Засоби милозвучності української мови:
-
спрощення в групах приголосних (уникнення збігу приголосних);
-
велика кількість голосних звуків;
-
дзвінкі приголосні не озвучуються (не оглушуються);
-
функціонування побічного наголосу, як наслідок, наближення речень до поезії;
-
голосні не втрачають якісних і кількісних показників;
2.Орфографія
Орфогра́фія, також ортогра́фія (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός — правильний і γράφω — писати) — історично сформована й загальноприйнята система правил національної мови щодо способів передачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови. Інколи терміни «орфографія» і «правопис» уживаються як тотожні.
Вивчає правильність написання
написання звуків (фонем) літерами,
написання слів разом, окремо й через дефіс,
вживання великої літери,
правила переносу частини слова з рядка в рядок.
Крім того, орфографія регулює написання афіксів і закінчень відмінюваних слів.
В основі орфографії лежить графіка. Водночас вона ґрунтується на певних принципах, які зумовлені фонетичною та граматичною будовою мови й віддзеркалюють шляхи формування та розвитку її правописної системи.