Поняття алгоритму
Алгоритм - це послідовність точно визначених дій, що однозначно призводять до вирішення поставленого завдання. Термін "алгоритм" походить від імені узбекського математика Аль Хорезмі, який у IX сторіччі розробив правила арифметичних дій над числами у десятковій системі числення. Процес алгоритмізації передує процесу програмування.
Властивості алгоритмів
Алгоритми мають такі властивості:
- дискретність - тобто розчленованість алгоритму на зручні, зрозумілі, доступні частини;
- масовість (типовість) - можливість використання для інших задач того ж класу;
- результативність - отримання результату завжди;
- детермінованість - визначеність, однозначність результату при заданих похідних даних;
Форми подання алгоритму
Для складення алгоритмів використовують блок-схеми. На блок-схемі кожен крок алгоритму позначається спеціальною геометричною фігурою, а всередині її записуються прості операції. Напрямок виконання алгоритму позначається стрілками. Існують декілька типів алгоритмів.
1. Лінійний алгоритм.
Алгоритм зветься лінійним, якщо він має N кроків і кожен крок виконується послідовно один за одним від початку до кінця.
2. Розгалужений алгоритм.
Алгоритм зветься розгалуженим, якщо послідовність виконання кроків алгоритму змінюється в залежності від деяких умов.
Умова - це логічний вираз, який може приймати два значення: "так" - якщо умова вірна або "ні" - якщо умова не вірна. Будь-яка умова складається з трьох частин: ліва частина, знак порівняння, права частина. Наприклад: А(0, Х ( А(В, Z = 0.
3. Циклічний алгоритм.
Алгоритм зветься циклічним, якщо певна послідовність кроків виконується декілька разів у залежності від заданої величини. Ця величина зветься параметром циклу. У будь-якому циклічному алгоритмі повинен бути параметр. Цикл закінчується, коли параметр приймає задане значення.
Виконавець алгоритму
Всі живи істоти і навіть окремі клітини виконують різні алгоритми. Здатні і для такого створені людиною пристрої – роботи маніпулятори і верстати з числовим програмним управлінням. Але перш ніж складати алгоритм для розв’язування задачі, потрібно знати, які дії виконавець може виконати.
Виконавець – людина, тварина чи пристрій здатні діяти по алгоритму.
Всі можливі дії виконавця називають допустимими командами виконавця і складають його систему команд. Команди, які не може виконати виконавець, називають недопустимими. Людина здатна виконати практично необмежену кількість команд: писати, лічити, шити, їсти, спати, водити машину тощо. Кількість команд для механічних виконавців значно менша. Наприклад: уперед, праворуч, ліворуч – це допустимі команди робота. Додавати, віднімати, множити, малювати, грати – це команди для комп’ютера.